10 ЗАПОВІДЕЙ ДОСВІДЧЕНОГО БАТЬКА ДВОХ ДІТЕЙ ☝☝☝😉⚠
1. Обмеження мають стосуватися безпеки і особистої свободи інших людей. Формулюйте їх максимально чітко і просто. З усім іншим нехай дитина вільно експериментує.
2. Покарання - заздалегідь відомі, невідворотні і передбачувані. Нечіткий та незрозумілий причинно-наслідковий зв'язок розхитує нерви дітям і батькам. Батьківські крики і лютий вираз обличчя - це симптоми, з якими дорослому треба бігти до психіатра.
3. Мама і тато завжди заодно. Якщо мама «покарала» (використовуючи причинно-наслідковий зв'язок), то тато не скасовує покарання. Це не означає, що батьки не люблять дитину. Це просто наслідок дії дитини.
4. Бути старшим - це нові можливості, а не нові обов'язки. Ніколи не кажіть найстаршій дитині, що вона старша і тому щось винна. Це псує їй дитинство і відносини з молодшими братами і сестрами. Вона нічого не винна, бо не по своїй волі народилася першою.
5. Діти - це дзеркало батьків. Чим більш істерично і непослідовно поводиться дитина, тим спокійніше і послідовніше повинен вести себе дорослий. Діти копіюють дорослих, шукають в них приклад для поведінки та наслідування.
6. Лякати дітей не можна. Від слова зовсім, взагалі ніколи і нічим. (Хіба що ви розповідаєте казку про щось страшне, що в кінці таки буде переможене, або перетвориться на нестрашне). Забудьте історії про те, як мама розлюбить, поліцейський / бабайко забере, сусід прийде і насварить. Це калічить дітей.
7. Не порівнюйте дітей. Якщо бажати дітям щастя, а не високих оцінок, то їм вся ця нісенітниця не потрібна. Рівняння на інших ламає людям мізки і віру в себе. Чорний пояс батьківства - це коли ти навіть не хочеш сказати: «Ти в мене найкращий!».Тому що «кращий» - порівняння, ага 😊
8. Давайте вибір і вчіть слухати свої бажання. З дітей, за яких все вирішували в дитинстві і не питали, чого їм хочеться, виростають нерішучі і нещасні дорослі. Вибирати можна майже все: кашу, іграшки, мультик, одяг, плани на вихідні. (Але пам’ятайте іншу крайність – з необмеженим вибором дитячий мозок не вміє справлятися. Тому пропонуйте стільки речей на вибір, скільки років дитині).
9. «Роби так» - не працює. Особистий приклад - поступово починає працювати. Нехай дитина надихається вашими вчинками і діями, а не робить щось примусово.
10. Любов - це не частина угоди. Батьки люблять дитину не за успіхи або хорошу поведінку. Вони її просто люблять, без умов.
